Комунальний заклад "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 106 комбінованого типу Харківської міської ради"

Портрет дитини напередодні вступу до школи

Психофізіологічний розвиток:

• характерною є відносна стабільність та рухливість нервової системи;
• проявляє достатню рухову активність;
• проявляє умілість рук, практичну вправність;
• здорова, не має хронічних хвороб;
• володіє основними гігієнічними навичками;
• знає свою статеву належність, усвідомлює її незмінність, розу­міє, чим відрізняється від представників протилежної статі;
• володіє основами безпеки життєдіяльності;
• працездатна, утомлюється лише після чималого навантаження;
• користується як провідною правою/лівою рукою;
• має зрілі мозкові структури та функції;
• не заїкається і не має інших невротичних проявів.

Інтелектуальний розвиток:

• володіє елементарною системою знань про основні предмети і явища навколишнього світу та саму себе, а також деякими простими поняттями;
• уміє концентрувати увагу, виконує вимогу за інструкцією до­рослого;
• диференційовано сприймає різноманітну інформацію (візуаль­ну, аудіальну, тактильну);
• здійснює елементарні операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, класифікації;
• усвідомлює основні зв’язки між явищами;
• має розвинене логічне запам’ятовування — добре запам’ятовує і відтворює;
• встановлює логічну послідовність подій;
• відтворює зразок на вимогу;
• робить припущення, висуває гіпотези, виявляє елементи креа- тивності;
• розрізняє звуки мовлення, зіставляє їх з буквами, синтезує зву­ки у слова; знаходить потрібні слова для вираження думки, ви­користовує складні речення;
• диференціює числа, додає і віднімає у межах 10, визначає най­простіші зміни цифрових рядів;
• розрізняє реальне й уявне, зовнішнє і внутрішнє;
• знає деякі основи початкових наукових знань.

Мотиваційний розвиток:

• хоче йти до школи;
• вирізняється високою допитливістю — розвинена пізнавальна мотивація;
• може поступитися «хочу» заради «необхідно», відмовитися від бажаного на користь соціально важливого;
• має сформовану мотивацію досягнення, прагне досягти успіху;
• свідомо й відповідально ставиться до майбутнього шкільного життя;
• зацікавлено ставиться до спілкування з новими дорослими та однолітками;
• у соціально прийнятний спосіб самореалізовується, самоствер- джується;
• має сформовану первинну систему матеріальних і духовних потреб.

Емоційний розвиток:

• переживає глибоко, виражає почуття щиро, яскраво;
• сприйнятлива, диференціює емоційно-смисловий характер зо­внішніх впливів, чутлива до нього;
• знає основні емоції, особливості їх вираження мімікою, жеста­ми, діями, тональністю голосу;
• адекватно виражає свої ставлення, настрій, стан;
• утримується від імпульсивних реакцій, негативних емоцій;
• чутлива до значущих людей, виявляє чуйність, намагається бути суголосною стану та настрою інших;
• оптимістично ставиться до проблем і складностей, має сформо­ване почуття гумору;
• володіє елементарною емоційною культурою, самовиражаєть­ся у соціально прийнятний спосіб.

Розвиток вольової сфери:

• свідомо приймає та утримує мету, діє цілеспрямовано;
• концентрує увагу на завданні, певний час не відволікається;
• мобілізує себе на розв’язання завдання;
• розраховує на власні сили, розмірковує і поводиться самостійно;
• звертається по допомогу лише в разі об’єктивної необхідності;
• конструктивно розв’язує проблеми, долає труднощі;
• доводить розпочате до кінця;
• може відстояти власну думку;
• визнає свої помилки;
• дотримується своїх обіцянок.

Соціальний розвиток:

• приймає соціальний статус школяра, усвідомлює його важли­вість;
• відкрита контактам, комунікабельна;
• прихильно, доброзичливо ставиться до рідних, знайомих, това­ришів;
• уміє налагоджувати взаємодію, працювати в команді;
• узгоджує індивідуальні інтереси з груповими;
• реалізує основні моральні принципи, прагне дотримуватися в поведінці та діяльності соціальних норм і правил;
• намагається уникати конфліктів, дружелюбно розв’язує спірні питання, може дійти згоди, домовитися;
• орієнтується в поведінці на вимогу дорослого та на совість як внутрішню етичну інстанцію;
• усвідомлює межі схвалюваної і соціально неприйнятної пове­дінки;
• має більш-менш адекватну самооцінку;
• поважає себе та інших;
• має сформований абрис дитячого світогляду, елементарну сис­тему ставлень.

Отже,готовність дитини до школи— це досягнення нею таких рівнів психофізіологічного, інтелектуального та особистісного роз­витку, які засвідчують її здатність бути активним суб’єктом шкіль­ного життя взагалі та навчальної діяльності зокрема. Отже, йдеться не про окремі знання та вміння дитини, а про певний їх набір, у яко­му мають бути всі основні компоненти. При цьому рівень розвитку кожного може бути різним, вони можуть доповнювати одне одного, нестача якогось компенсуватися більшою зрілістю іншого. Водночас недостатня сформованість одного з компонентів так чи так вплива­тиме на гармонійну адаптацію до школи, на успішність навчання ди­тини в першому класі. Навички лічби, читання, письма, важливі для загального розвитку старшого дошкільника, самі по собі не визнача­ють, не гарантують його готовності до школи: по завершенні першого півріччя всі першокласники оволодівають ними у більш-менш одна­ковій мірі. Лише певна збалансованість психофізіологічної, інтелек­туальної, мотиваційної, емоційної, вольової та соціальної складових засвідчують достатній рівень сформованості у дошкільника 6-7 років готовності до школи.

Готуємося до школи

Чи готова дитина до школи?
Як допомогти дитині пристосуватися до нових для неї умов шкільного навчання? Ці питання не можуть не хвилювати батьків дошколят. Але дати правильну відповідь навіть досвідченим мамам і папам не завжди легко.

Існує багато психологічних тестів, по яких можна дізнатися про загальну шкільну зрілість дитини. Але проводити їх і знатися на отриманих результатах – справа спеціалістів-психологів. Тож пропонуємо елементарний спо-сіб перевірки, доступний абсолютно всім батькам.
Отже, спершу поставте дитині наступні запитання. Якщо вона відповість на них без зусиль, то, значить, його психічний розвиток відповідає календарному віку і свідчить про готовність дитини навчатися в загальній середньо освітній школі.

Запитання для дитини 5-6 років

1. Як тебе звуть?
2. Як звуть твою маму, папу, сестричку, братика?
3. Ти дівчинка чи хлопчик? Ким ти будеш, коли виростеш і станеш дорослим: чоловіком чи жінкою?
4. Зараз ранок, день чи вечір?
5. Ти любиш малювати? Якого кольору цей олівець, стрічка?
6. Скільки пальців у тебе на руці? Покажи два пальчики, три?
7. Скільки оченят у ляльки? А у тебе? Для чого потрібні очі, вуха?
8. Що роблять віником, олівцем, ложкою?
9. Коли можна кататись на санчатах: взимку чи влітку? Чому?
10. Коли можна купатися в річці: взимку чи влітку? Чому?
11. Яких ти знаєш звірів, птахів? Хто більший: коза чи корова? У кого більше ніг: у собаки чи у півня?

Запитання для дитини 6-7 років:

1. Назви своє прізвище, ім’я, по батькові.
2. Хто старший: ти чи твій брат, сестра?
3. Скільки тобі років? А скільки буде через рік, два роки?
4. Коли ти снідаєш: вранці чи увечері? Обідаєш: вранці чи вдень? Що буває раніше: обід чи сніданок, день або вечір?
5. Де ти живеш? Де працюють твої папа, мама? Ким ти хочеш бути, коли виростеш?
6. Яка зараз пора року – літо чи осінь, зима чи весна? Чому ти так вважаєш?
7. Чому сніг буває взимку, а літом його немає?
8. Що робить листоноша, лікарка, вчитель? Хто лікує, а хто навчає?
9. Що більше – 8 чи9; 5 чи3? Порахуй від 6 до 9, від 5 до 3?
10. Покажи свою ліву руку, праве вухо. Що знаходиться справа (зліва) від тебе в цій кімнаті?
11. Що потрібно зробити, коли випадково зламав чужу річ?

Не дивуйтесь, якщо питання вам здалися дуже простими. У практиці багать-ох педагогів зустрічалися діти, які не змогли відповісти на багато з них. Для кожного батька нормально вважати, що його дитя найрозумніше. Але інко-ли дитя не може відповісти на якісь з цих питань просто тому, що батьки не вважали за потрібне йому це пояснити. Вони просто гадали, що їх чудове маля саме знає такі елементарні речі.